“Запорожець” – це справжня знаменитість українського автомобілебудування. Цей невеликий автомобіль залишив незабутній слід в історії, ставши символом доступного особистого транспорту для багатьох радянських родин. Завдяки своєму унікальному дизайну він став об’єктом численних жартів і отримав різні прізвиська: “горбатий”, “мильниця”, “вухатий”, “чебурашка”. Крім того, він мав кілька цікавих особливостей, про які розповідає портал mauto.
“Запорожець” мав кілька унікальних особливостей, які робили його помітним серед інших автомобілів. Одна з головних його переваг – це доступна ціна. У 1962 році він коштував лише 1 800 рублів. Але низька вартість не означала високих витрат на утримання. Навпаки, “Запорожець” славився своїми мінімальними експлуатаційними витратами. Одна з цікавих особливостей автомобіля – багаторазові фільтри. Замість того щоб постійно купувати нові, власник міг промити старі в бензині і використовувати їх знову. Це було економічно вигідно і зручно, особливо в умовах дефіциту запчастин.
Ще однією визначною рисою “Запорожця” була його економічність у витраті пального. Автомобіль споживав всього 5,9 літра на 100 кілометрів. Двигун “Запорожця” не вимагав високої якості бензину, працюючи навіть на паливі з низьким октановим числом. Це було важливо в умовах перебоїв із постачанням бензину або його обмеженим вибору на заправках. Завдяки такій невимогливості власники могли використовувати майже будь-яке доступне паливо, не переймаючись станом двигуна.
Високий кліренс “Запорожця” дозволяв йому легко пересуватися по місцевостях, де багато інших автомобілів застрягали, що робило його ідеальним для сільських доріг. Різниця в ширині передніх і задніх коліс, яка становила 20 мм, покращувала зчеплення задніх коліс із ґрунтом під час їзди по бездоріжжю. Якщо “Запорожець” все ж застрявав, водієві потрібно було просто заглушити двигун і увімкнути першу передачу. Потім, використовуючи “кривий стартер”, вручну обертати двигун. Цей простий, але ефективний метод дозволяв автомобілю подолати важкі ділянки без необхідності в складних технічних маніпуляціях.
Ще однією особливістю “Запорожця” був люк у днищі автомобіля. Існував жарт, що цей отвір призначений для зимової риболовлі, дозволяючи ловити рибу прямо з машини. Насправді ж цей незвичайний люк слугував технічним отвором, що використовувався на заводі для стікання антикорозійного складу. До того ж автомобіль був універсальним: крісла в салоні можна було легко зняти, що часто використовували власники. Наприклад, під час виїздів на природу, щоб не сидіти на холодному та вологому ґрунті, водії просто знімали крісла в авто.
nikolay