Зазвичай японські автомобілі є символом надійності та довговічності — вони постійно займають перші місця в різноманітних спеціалізованих рейтингах. Але в усіх виробників трапляються погані дні, тому варто знати, які азійські машини краще не купувати, щоб не мати потім клопоту з нескінченними ремонтами.
Nissan Qashqai (J11, 2013–2020)
Головна проблема моделі — ненадійний варіатор (CVT), недостатня шумоізоляція салону, слабка підвіска та дороге обслуговування. Варіатор Jatco часто виходить з ладу вже після 100 000-120 000 км, викликаючи скарги водіїв на ривки при розгоні та гул. Вартість заміни трансмісії може сягати 2000 євро.
Ці проблеми не рятують навіть привабливий дизайн, гарна ергономіка та економні двигуни моделі.
Mazda CX-7 (2006–2012)
Авто отримало вимогливий до обслуговування турбодвигун 2.3 DISI. Часті перегріви турбіни та розтягування ланцюга ГРМ вже на 80 000-100 000 км призводять до дорогого ремонту. Витрата пального в міських умовах сягає 14–16 л/100 км, що також додає витрат.
Хоча CX-7 має стильно вигляд та чудово керується, ці фактори негативно впливають на його цінність на вторинному ринку.
Mitsubishi Outlander XL (2007–2012)
Авто отримало ненадійний варіатор, який часто викликає гул при русі, стрибки обертів та слабке тягове зусилля. Крім того, власники стикаються з частими протіканнями заднього диференціала, а також підвищеним витрачанням оливи у двигуні 2.4 MIVEC.
Хоча Outlander вважається практичним та простором кросовером, проблеми з трансмісією та заднім редуктором, ремонт якого може обійтися до 1000 доларів, створюють серйозні труднощі для водіїв. Також модель має високу витрату моторної оливи, особливо після 150 000 км пробігу.
