Зброя перемоги: розкрито подробиці української бронемашини “Дозор-Б” (фото)

У лавах Збройних сил України перебуває вітчизняний бронеавтомобіль “Дозор-Б”, який пройшов 10-річну еволюцію, щоб досягти виробничої стадії. Детально про цю машину та її відмінності від попередника “Дозор-А”, який так і не знайшов свого покупця, розповів кореспонденту Армія Inform дослідник військової техніки доктор історичних наук Андрій Харук.

Протягом своєї еволюції “Дозор-Б” отримав безліч поліпшень. Перший прототип, створений у 2004 році, демонстрували на міжнародних виставках, але він не мав комерційного успіху. У 2014-2015 роках було розроблено нову версію зі збільшеним об’ємом паливного бака, модернізованою системою навігації, потужною лебідкою і додатковим обладнанням.

Таким чином, з технічного погляду “Дозор-Б” має низку відмінностей, які вплинули на його характеристики й відповідно на його місце в українських збройних силах.

Особливості бронеавтомобіля

За словами фахівця, техніка являє собою двовісний повнопривідний броньований автомобіль з капотним компонуванням. Корпус ділиться на два відсіки: моторно-трансмісійний і відсік екіпажу. У моторно-трансмісійному відсіку розташовані двигун, трансмісія, рульове управління, системи гальмування і кондиціонування. Відсік екіпажу включає місця для водія, командира, стрільця, а також десантне відділення на 6 осіб.

Характеристики бронеавтомобіля “Дозор-Б”

Корпус оснащений броньовою сталлю Armstall 500, що захищає від бронебійних куль з відстані 30 м і осколків 152-мм снарядів з дистанції 50 м. Усередині броня додатково посилена кевларом. Дно корпусу має заокруглену форму для поліпшення протимінного захисту, однак цей параметр залишається слабкою ланкою машини.

Силова установка

На “Дозор-Б” встановлено дизельний двигун Deutz BF 4M 1013 FC потужністю 190 к.с. з гідромеханічною п’ятиступінчастою коробкою передач Allison LCT 1000. Хоча розглядалися альтернативні двигуни, на всіх випущених моделях використовувалися мотори Deutz.

Варіанти озброєння

“Дозор-Б” оснащувався різними видами озброєнь, зокрема:

• кулемет НСВТ-12,7 або його український аналог КТ-12,7. Установка включала приціл ПЗУ-7, боєкомплект із 450 патронів і діапазон вертикального наведення від -3° до 68°;
• автоматичний гранатомет КБА-117 (копія АГС-17);
• модуль “Блік-2”, озброєний кулеметом, гранатометом і пусковими установками димових гранат. На його базі було розроблено модуль “Блік-2М” з додаванням ПТРК “Корсар”;
• ОБМ “Кіборг”, оснащений кулеметом і 40-мм автоматичним гранатометом УАГ-40;
• модуль “Вій” з авіаційною гарматою ГШ-23Л і оптико-телевізійним прицілом.

Цікавим проєктом, продовжив Харук, стало створення легкої реактивної вогнеметної системи “Жара”. Вона використовує реактивні снаряди РС-122ТБ з термобаричною бойовою частиною і дальністю стрільби до 7 км.

Серед інших удосконалень було відзначено автоматичну систему пожежогасіння і можливість постановки димових завіс.

Харук підкреслив, що з моменту свого розроблення “Дозор-Б” став не тільки універсальною бойовою платформою, а й базою для безлічі спеціалізованих рішень, як-от комплекси управління артилерійськими підрозділами.

Таким чином еволюція “Дозор-Б” наочно демонструє, як технологічна адаптація дає змогу створювати багатофункціональні рішення для сучасних бойових умов.